Схеми збагачення від Героя України Станіслава Войтовича

Станіслав Войтович є власником компанії «Терра Фуд», а в 2009 році бізнесменові дали звання Героя України

За видимим успіхом багатьох сьогоднішніх бізнесменів часто криється темне минуле. Зазвичай не самі законні методи використовують для отримання стартового капіталу. Але є і випадки, коли успішні люди весь свій легальний бізнес будують на махінаціях і обмані. Ми розібралися, на чому тримається бізнес-імперія Станіслава Войтовича. Серед пріоритетів: робота в Росії і «кидання» українських банків на гроші.

Станіслав Войтович, без скромності, людина відома не тільки в Україні, а й за її межами. Він є власником компанії «Терра Фуд», а в 2009 році бізнесменові дали звання Героя України.

«Терра Фуд» — це один з найбільших виробників молочної продукції в Україні. Компанія реалізує свою діяльність під такими торговими марками як «Біла лінія», «Тульчинка», «Ферма», «Premialle», «Вапнярка», «Золотий резерв», «Сорочинське», «Лауреат», «Щедра долина», «Любий Край». Бізнесмена пов’язують з 18 молокопереробними заводами в Україні, так само по всій країні у нього є центри прийому молока, цукровий завод. Крім усього іншого Станіслав Войтович володіє заводами в Туреччині і Литві.

Але на цьому бізнес-інтереси Станіслава Войтовича не обмежуються. Поки справжні Герої України захищають свою країну на передовій, герой-бізнесмен працює на економіку країни-агресора. Ще в 2013 році він широко рекламував свої наміри інвестувати в російську економіку більш 10 млн. доларів.

«Будівництво сирного цеху на заводі Тульчинка.РУ дозволить нам отримати синергетичний ефект як на рівні локації, логістики, сировини, так і на рівні виробничого процесу… Зараз ми активно працюємо над запуском російського проекту і плануємо приступити до початку будівництва вже в найближчі місяці. Новий цех зможе випускати до 7 тис. тонн сиру в рік. Інвестиції в проект перевищать $10 млн.», — говорив бізнесмен в інтерв’ю.

На сьогодні Герой України намагається дистанціюватися від своєї російської «дочки». Але досить глянути на сайти компанії «Терра Фуд» і Тульчинка.РУ, щоб зрозуміти вони зроблені за одним образом і подобою.

Відповідно і бренди, під якими продається продукція, здебільшого однакові, як в Україні, так і в Росії.

Сам завод знаходиться в Білгородській області РФ, яка межує зі Сходом України, частиною тимчасово окупованої території, де йде війна. Робота російського заводу пана Войтовича, безпосередньо призводить до фінансування економіки країни-агресора. Адже підприємство сплачує податки в бюджет Росії. Вже сам факт роботи такого підприємства, повинен бути перевірений спецслужбами України.

«Кинути» банк

Створити настільки успішну бізнес-імперію, яка на молочному ринку країни займає друге місце, Станіславу Войтовичу вдалося у багато завдяки кредитам, отриманим в українських банках. Сам бізнесмен цього не приховує.

«Для зростання потрібні інвестиції, і ми розглядаємо різні варіанти. Активно ведемо переговори з ЄБРР і IFC, співпрацюємо з банками — UniCredit, Укрексімбанк, Промінвестбанк та іншими. Є можливість вибирати кращі умови кредитування», — говорив він в 2013 році, при цьому додавав, що багато банків шкодують, що свого часу відмовили його компаніям в кредитах.

Але з плином часу ситуація кардинально змінилася – і зараз, швидше за все, багато хто банки радіють, що не стали зв’язуватися з паном Войтовичем та його компаніями. Час показав, що вони стали ненадійними позичальниками – не повертають кредити.

Така недбалість проявилася після початку «банкопаду» в Україні. Схема роботи дуже проста: позичальник Войтович або його підприємство бере солідний кредит, справно робить з нього виплати. Але як тільки в банку починаються проблеми, позичальник починає тягнути час, а в підсумку всі виплати припиняються під різними приводами.

Скептики можуть заявити, що це проблема банків і жаліти їх нічого. Але вся біда в тому, що кредитні кошти – це вклади звичайних українців. І якщо позичальник їх не повертає, в країні стає на десятки тисяч ошуканих інвесторів. Люди втрачають заощадження накопичені роками.

Один з конфліктів з-за неповернення коштів у Войтовича виник у минулому році. «Терра Фуд» не повернула банку «Фінанси та кредит» повну суму боргу. А це – 40 млн. грн.

За повідомленнями ЗМІ, замість погашення заборгованості компанія закладає власність. Однак коштує ця власність в півтора рази менше ніж сума боргу. Суть фінансової афери полягає в оголошенні себе або свого банку банкрутами.

До будинку бізнесмена прийшли ошукані вкладники, які пікетували Войтовича з вимогою повернути кредит банку, щоб вони могли забрати свої депозити. Але, ніякого результат ця акція не мала. Більш того, захищати бізнесмена приїхали відразу декілька екіпажів поліції.

Черговими «жертвами» бізнесмена стали вкладники «Промінвестбанку». Заборгованість по групі Войтовича в цій фінустанові становить близько 280 млн. грн. в тому числі і несплачені відсотки.

Як повідомило наше джерело в банківській сфері, банк вів близько півроку переговори з топ-менеджментом групи «Терра Фуд». За підтримки та сприяння Войтовича домовлялися про можливу реструктуризацію заборгованості за кредитами на вигідних бізнесменові умовах. Але в зв’язку з небажанням Станіслава Войтовича виконувати свої зобов’язання, переговори ні до чого не привели і, Банк знаходиться в судах. Сам же Войтович активно протидіє законній процесу прийняття рішення судами.

З достовірних джерел нам стало відомо, що аналогічна ситуація сталася і з банком «Преміум». Компанії Войтовича взяли у фінустанові кредитів більш ніж на 300 млн. грн. Всі вчасно оплачували, але після приходу в банк тимчасової адміністрації – виплати припинилися.

Зараз через суди продовжують затягувати час. А нещодавно з’явилася інформація, невтішна для вкладників, Войтович намагався домовитися, щоб Фонд гарантування повернення вкладів продав Войтовичу його ж борг зі знижкою 50%.

Ще один випадок спроби відходу від оплати кредитів зафіксували, коли «Терра Фуд» заявила про банкрутство Білоцерківського молочного комбінату. Він, у свою чергу, заборгував державному Укрексімбанку 334 млн. грн. Виходить, що і банк не може розрахуватися зі своїми вкладниками. Цікаво, що заборгував перед цим же банком Могилів-Подільський молочний комбінат, також входить у групу компаній Войтовча.

«Схема Войтовича банальна. Як тільки у банків починаються проблеми, він перестає платити за кредитами. Чому? Він прекрасно розуміє, що може в підсумку повернути тільки частину взятої суми. У Фонду не стоїть завдання повернути всі кредитні кошти. Його мета – отримати хоч щось. Тому Войтович вже зміг викупити низку своїх боргів за півціни», — розповіло джерело в банківському середовищі.

Він же пояснив, що Фонд повертає гроші тільки фізособам і то не повну суму. А юрособи в таких ситуаціях залишаються ні з чим.

«От і рахуйте. З 300 мільйонів повертають лише 150 мільйонів. При таких умовах мінімум кілька тисяч вкладників залишаються без своїх коштів. А враховуючи, що Войтович, повинен багатьом банкам – на його рахунку вже десятки тисяч обдурених і збіднілих українців», — пояснило джерело. Він додав, що на рахунку горе-бізнесмена «Дельта банк», «Терра Банк». Це тільки ті, про яких відомо.

Бізнесмен – банкрут

У банківській сфері дивуються, чому компанії Станіслава Войтовича поводяться настільки нахабно і непорядно. Адже зараз у них є можливості платити по кредитах. За інсайдерською інформацією, місячна виручка «Терра Фуд» становить близько 300 млн. грн. В ній частка маржі – 30 млн. грн. З цих коштів можна гасити заборгованість. Але цього не відбувається.

«Якщо йому доведеться погасити кредити, відсотки, що набігли, та штрафні санкції, то суму, про яку може йти мова навіть складно уявити. Швидше за все, вийде так, що сплативши всі кредити, він залишиться ще й має», — розповідає джерело.

Слава Станіслава Войтовича настільки пішла попереду нього, що неофіційно його називають «разводилой банків». Адже більшість банків ліквідуються, в тому числі, і з-за таких позичальників Войтович, які не повертають кредити.

Зараз жоден банк в Україні не дає Станіславу Войтовичу кредитів. Більше того, нещодавно «Терра Фуд» відкрила рахунок в «Ощадбанку», але кредитну лінію компанії не дали. Ситуація така, що в умовах кризи, який створює і без того багато проблем, більша частина гравців банківського та сільськогосподарського ринку намагаються не підтримувати ділові відносини з компаніями Святослава Войтовича. Багатьох лякає зіпсована репутація Героя України, який не звик платити за рахунками.

Звідси сам собою стає питання: Так хто такий Станіслав Войтович — Герой України? Недобросовісний гравець агропромислового ринку, який будує свої капітали не на основній діяльності підприємств, а на грошах звичайних громадян-вкладників ліквідованих банків? Або потенційний банкрут?

Источник

Загрузка...