У КП «Міський магазин» за два роки «секретно» розтратили понад 17 млн гривень киян

Голова Асоціації мобільних кав’ярень Олексій Бусаев (на фото) через суд вимагає від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міськдержадміністрації (КМДА) розсекретити інформацію про доходи та витрати КП «Міський магазин».

Повідомляє портал АНТИКОР з посиланням на ЗМІ.

Ймовірно, від впровадження системи псевдопрозрачных аукціонів з продажу цим КП місць під розміщення «торгових точок на колесах» замість паркувального збору, столичний бюджет за два роки втратив мінімум 18 мільйонів гривень.

Про це KV розповів керівник Асоціації мобільних кав’ярень (АМК) Олексій Бусаев.

У березні 2017 року Бусаев своїм інформаційним запитом Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА поцікавився розміром прибутку КП «Міський магазин» від проведення аукціонів з продажу місць під розміщення автокав’ярень і фудкаров з моменту створення цього підприємства.

Однак, в. о. директора КП «Міський магазин» Андрій Андрущенко в офіційній відповіді підприємства №295-207 надавати відповідні дані рішуче відмовився. Мовляв, інформація про суми, сплачених переможцями відповідних торгів протягом 2015-2017 років конфіденційна — захована за клеймом «комерційної таємниці».

При цьому, з фінансових звітів «Міського магазину» за 2015 і 2016 рік стало ясно, що загальний дохід КП за два роки склав 22,6 млн гривень (7,9 млн гривень у 2015 році і 14,7 млн гривень у 2016 році). Цікаво, що з цих 22,6 млн гривень у київський бюджет за два роки підприємство перерахувало лише 5,4 млн гривень: 1,8 млн гривень у 2015 році (22,8% від загального доходу КП) і 3,7 млн гривень у 2016 році (25,2% від загального доходу КП).

«З усіх засобів заробітку (сезонна торгівля, пересувна, ярмарки тощо) КП «Міський магазин» за два роки роботи отримало понад 22 млн гривень. Нескладна арифметика дає зрозуміти, що при відрахування в казну за 2015-2016-й нехай навіть близько 6 млн гривень, виникає законне питання: куди поділися ще понад 16 млн гривень? А з урахуванням того, що без «Міського магазину» Київ напряму міг отримати мінімум 24 млн гривень за два роки, то кияни, за фактом, зовсім недоотримали понад 18 млн гривень», — підкреслив Олексій Бусаев.

У результаті, щоб з’ясувати, куди і на що керівництво КП «Міський магазин» за два роки витратив близько 17,2 млн гривень свого чистого доходу, а також з проханням розсекретити інформацію про доходи комунальників від реалізації місць під пересувну торгівлю, керівник Асоціації мобільних кав’ярень звернувся в Окружний адміністративний суд Києва.

«Я сподіваюся, що суд змусить Департамент промисловості КМДА і КП «Міський магазин» надати відповідну інформацію. Чому я, як громадянин України, як киянин, не маю право знати, куди були витрачені гроші КП? Підприємство належить громаді столиці, і невже я — підприємець, який за два роки оплатив КП приблизно півмільйона гривень, у підсумку не можу знати як «Міський магазин» ними розпорядився?», — додав Бусаев.

Нагадаємо, кілька років тому Київ зіткнувся з проблемою, коли власники автокав’ярень і фудкаров, активно заробляючи на столичних вулицях, абсолютно законно не платили за використання міського простору в столичний бюджет ні копійки.

У 2015 році, з метою врегулювання питання ведення пересувної торгівлі, у Києві затвердили Комплексну схему розміщення об’єктів пересувної дрібнороздрібної торгівлі з трьома форматними зонами і стали обговорювати питання можливості продажу місць під розміщення таких об’єктів на спеціальних аукціонах.

Натомість, як вже повідомляла KV, самі підприємці запропонували київській владі більш просту і вигідну схему: збирати з власників об’єктів пересувної торгівлі там, де їх не заборонена стоянка, спеціальний паркувальний збір — щомісячний фіксований платіж за транспортні засоби, з яких ведеться торгівля.

За словами Олексія Бусаева, якби влада прислухалася до цієї пропозиції, підприємець за торгівлю з коліс в першій форматної зоні щорічно платив би прямо в бюджет Києва 24 тис. гривень, за «точку» у другій форматної зони — 18 тис. гривень, у третій — 12 тис. гривень.

“Якщо б у КМДА погодилися на нашу пропозицію, виграли б усі. Столичний бюджет стабільно б отримував прямі надходження, кияни через присутньої конкуренції отримали б соціальні ціни, а підприємці — робочі місця», — упевнений Бусаев.

За приблизними підрахунками голови Асоціації мобільних кав’ярень, якби паркувальний збір збирали хоча б з п’ятисот місць в третій форматної зони, двохсот — у другій і ста — в першій, то столична скарбниця стабільно поповнювалася б на 12 млн гривень щорічно.

Але, в КМДА пішли іншим шляхом: 02.04.2015 року створили КП «Міський магазин», що наділили повноваженнями щодо реалізації торгових місць під об’єкти пересувної торгівлі та отримання коштів від підприємців.

Результат вже видно: замість мінімум 24 млн гривень за два роки міський бюджет отримав лише 5,4 млн гривень, куди поділися ще 17,2 млн гривень, незрозуміло.

Не зайвим буде згадати і про результати аудиту цього КП, проведеним спецпідрозділом КМДА: за 9 місяців 2016 року керівництво КП «Міський магазин» допустило фінансових порушень на загальну суму 4,7 млн гривень. Тільки завдяки «мутній» схемі по залученню до проведення столичних ярмарків приватних підприємців, це КП «втратило» близько 4 млн гривень.

При цьому, як вже повідомляла KV, КП «Міський магазин» ще й займається виборчими демонтажами: «обдирає» власників об’єктів пересувної торгівлі за налагодженою екс-директором Департаменту благоустрою КМДА Дмитром Белоцерковцем схемою.

Нагадаємо, в грудні 2016 року переможцем конкурсу на посаду директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА став Віталій Печуляк. Розпорядження про його призначення на цю посаду KV досі виявити не вдалося. З 8 вересня 2014 року по 15 липня 2016 року зазначену структуру КМДА очолював Максим Кузьменко — зять парламентарія, «екс-регіонала» Анатолія Кінаха. Коли Кузьменка звільнили, виконувати обов’язки директора цього департаменту призначили Наталію Кондрашову.

Источник

Загрузка...