“Захід-2017”: російські ігри розуму

0


Однак нібито м’якіший цьогорічний “Захід” аж ніяк не привід заспокоїтися. Росія вже пожинає вигідні для себе плоди ігор розуму, які вона влаштувала й завдяки яким позиціонує себе як стратегічно рівноцінну Заходу силу, як постраждалу сторону в геополітичному змаганні та як справжню загрозу для прифронтових держав Північно-Східної Європи.

Жодне з цих позиціонувань не відповідає дійсності. Росія набагато слабша, ніж Захід у будь-якому аспекті. Якби дійшло до повномасштабної конфронтації, росіяни програли б. Протистояння в Північно-Східній Європі – це цілковито провина Росії. Залякуючи й дестабілізуючи колишніх сателітів ще від 1991-го, вона створювала перед­умови для розширення Північноатлантичного альянсу. Не відступаючись від агресивної тактики після 2004 року, Росія подбала, щоб НАТО – неохоче й запізніло – розробило плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, розташувало обмежені в регіоні військові контингенти, які мали б слугувати перешкодою для агресії, та почало проводити навчання за сценаріями оборони від нападу.

Крім того, Росія використовує навчання “Захід”, аби випробувати рішучість Заходу на інших фронтах. Литовська влада нещодавно отримала від Білорусі, найближчої союзниці РФ, запит на транспортування через її територію експортної партії зенітно-ракетної установки “Бук” до Анголи. 2014 року ракета з російського “Бука” збила пасажирський малайзійський авіалайнер MH17 над територією України. Теоретично Росія мала б право транспортувати ракети через Литву в межах військового транзиту до Калінінграда. Натомість росіяни хотіли експортувати установки з литовського порту Клайпеда. Це безпрецедентний запит, і, звісно ж, Литва відповіла відмовою.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий